-
Падіння Святої Касинії: Обернення VІ
Завтра він іде. Сьогодні — бере все. Утрьох, до кінця, без меж. А вранці вони прокинуться удвох — і почнеться щось нове. Читати→
-
Падіння Святої Касинії: Обернення V. Фреска
На фресці, серед святих, було її обличчя. Він намалював її такою, якою бачив. А потім узяв її там, нагорі, під власним зображенням. Читати→
-
Падіння Святої Касинії: Обернення ІV. Февронія
Монахиня зі сливою здогадалась. Касинія могла її вигнати — натомість привела до своєї келії. Тепер їх троє, і всі мовчать. Читати→
-
Падіння Святої Касинії: Обернення ІІІ. Під золотом
Ризниця — найсвятіше місце, найбільший ризик. Він узяв її на столі, де лежав церковний одяг. А потім поцілував — уперше по-справжньому. Читати→
-
Падіння Святої Касинії: Обернення ІІ. Запах полину
Комора пахла полином і таємницями. Він уже чекав у темряві. Цього разу вона стала на коліна сама — без наказу. Читати→
-
Падіння Святої Касинії: Обернення І. Там, де стіни чують
Він призначив їй зустріч у коридорі біля кухні. Удень. Коли монахині поруч. Касинія прийшла — і зрозуміла, що ризик є частиною гри. Читати→
-
Падіння Святої Касинії: Обернення (початок)
Він не підійшов. Стояв і дивився на неї — довго, мовчки. Свічка на підвіконні кидала тіні на його обличчя. — Зніми серпанок. Читати→
-
Падіння Святої Касинії: Перший сніг
Її тіло запам’ятало все. Його подих на шиї, його пальці на шкірі, хвилю насолоди, що накрила з головою. Він пішов — але слід лишився. На губах, на стегнах, всередині. Читати→
-
Падіння Святої Касинії: Жовтий сніг
Її тіло не встигло запам’ятати нічого. Він узяв своє і пішов. Лишилось тільки сім’я, що стікає по стегну, і тиньк, яким можна замазати все. Читати→
-
Падіння Святої Касинії: Початок
Він малював фрески в монастирі. Вона керувала цим монастирем двадцять три роки — і вперше за ці роки підкорилась. Стіна залишилась без облич. Він пішов без прощання. Читати→