Пані Зваба

Місце, де чуттєва романтика зустрічає відвертість

78 Ковель — Одеса

Нічний потяг іде п’ятнадцять годин. За вікном темрява, у купе — чужі люди, яких звело розкладом і розведе вранці на пероні. Між цими двома точками вони дозволяють собі те, на що не наважуються вдома.
Усе бачить провідниця Галя. Читає кожного, хто заходить у вагон, — з першого погляду й без помилки. Іноді спостерігає за прочиненими дверима. Іноді сама опиняється всередині історії. Ти не знаєш заздалегідь, ким вона буде цього разу.
Кожне оповідання — окремий рейс. Окреме купе, окремі пасажири, одна ніч.

  • Втішний приз

    Двоє підсідають уночі до самотньої пасажирки. Вона ставить умову: назвіть п’ять місць, де жінці добре. Назвете — все ваше.

    Читати далі: Втішний приз

  • Тост

    Літо, повний вагон, відчинені двері задля протягу. У першому купе жінка років сорока годує вечерею незнайомого студента — по-материнськи, доки одна фраза не змінює все. Галя чує це зі свого купе. І знає наперед, чим скінчиться ніч до Подільська.

    Читати далі: Тост

  • Колія

    Він виходить у Рівному, вона їде далі. Через два рейси вони знову опиняються в одному купе — самі, вночі, назустріч одне одному. Провідниця Галя за всі роки такого збігу не пригадує.

    Читати далі: Колія

  • Як минулого разу

    Близько четвертої у двері службовки постукали. За Жмеринкою вагон давно стих, ходити перестали — а тут двічі, твердо. Галя не озвалась, дописувала рядок у журналі. Постукали ще, тихіше. Чекав. Більше ніхто у потязі не чекав під її дверима. Свої заходили як до себе. Він стукав і стояв, поки не пустять, — на її території те,…

    Читати далі: Як минулого разу

  • Новак

    Галя побачила їх ще в Одесі, окремо. Дівчина стояла на пероні з невеликим рюкзаком, у легких спортивних штанах і футболці, тримала перед собою телефон. Хлопець підійшов хвилин за десять — сумка через плече, пакет у руці. У купе вже сиділа літня пара. Чоловік розклав на гачку піджак, жінка дістала з пакета судочок зі смаженою куркою.…

    Читати далі: Новак