Соломія Зваба — українська графоманка, яка експериментує з еротичною прозою. Принаймні так вона сама себе називає. Критики поки мовчать — мабуть, читають.

Пише про бажання, тіло і те, що з людиною відбувається, коли вона дозволяє собі хотіти.
Деякі її еротичні оповідання змушують задуматися. Деякі — ні. І ті, і ті написані однаково добре.
На цьому сайті тільки її тексти. Іноді ніжні, іноді такі, що краще не читати при свідках. Від монастирів XVII століття до сучасної Одеси — бо географія бажання не знає кордонів. Тексти виходять під іменами пані Зваба та Соломія Зваба. Яка саме пише — залежить від того, чи авторка сьогодні в настрої роздягати героїв чи лише натякати.
«Мені цікаво, що буде, якщо змішати монастир XVII століття з жіночим тілом. Якщо перекласти грецький міф мовою жінки, якій набридло бути музою. Якщо ніжність поставити поруч із тим, від чого соромно. Я не знаю, що з цього вийде. Саме тому пишу.»
P.S. Пише рафінованою українською, бо у сучасних графоманів так прийнято.
Опубліковані інтерв’ю Соломії Зваби:
Розмова з Соломією Звабою (№1)
Розмова з Соломією Звабою (№2)
Розмова з Соломією Звабою (№3)
Бібліографія:
Безсоромниця, цикл оповідань, 2024
Сад земних насолод, цикл оповідань, 2025
Несвій дім, цикл оповідань, 2025
Падіння Святої Касинії, новела, 2026
Сіра зона, цикл оповідань, 2026