Пані Зваба

Місце, де чуттєва романтика зустрічає відвертість

Несвій дім

Еротичні оповідання про тих, чиє тіло — єдине, що їм належить.
Чужий дім. Чужі правила. Чужі ліжка, які треба застеляти, чужі столи, за якими не сидіти. Прислуга, наймичка, дружина без голосу, водоносій, якого не бачать.
Але тіло не слухає стін. Воно хоче — мовчки, вперто, всупереч. І знаходить спосіб: через запах кориці на світанку, через мокру тканину в руках, через засув, який клацає в тиші порожнього дому.
«Несвій дім» — це не романтика і не порнографія. Це про бажання, яке росте там, де йому не дозволено рости. Про тіло, яке пам’ятає те, що розум намагається забути. Про тих, хто не має нічого свого — крім голоду, який неможливо відібрати.
Кожне оповідання — окрема епоха, окрема тиша, в якій нарешті чутно тіло.
Українською. Для дорослих.

  • Ковадло

    Того осіннього ранку Олена пішла до ковальні через непідковану кобилицю. Чоловіка не було — поїхав до міста. Вона зняла батіг зі стіни… і виявила, що найстрашніше — не бити, а відчути, як чуже тіло відповідає.

    Читати далі: Ковадло

  • Чужий глечик

    Марокко. Спека. Слуга, якому не можна дивитись в очі жінкам. Жінка, яка не має права хотіти. Еротична історія про те, що відбувається, коли тіло більше не питає дозволу.

    Читати далі: Чужий глечик

  • Знизу вгору

    Він мав порядок. Розклад. Дружину, яка засинала о дев’ятій, повернувшись до стіни. І бажання, яке не мало куди подітися — бо шляхетна жінка такого не робить. А потім була Тереза. Служниця, яка облизувала палець із киселем, сиділа на горщику пані без сорому і дивилась знизу вгору так, як на нього не дивився ніхто.

    Читати далі: Знизу вгору

  • Немиті руки

    Він приходить до неї, бо не може торкнутися дружини. Вона приходить до неї, бо не може торкнутися чоловіка. А Марта стоїть між ними з немитими руками — і знає правду, яку вони обоє вдають, що не помічають.

    Читати далі: Немиті руки

  • Голос

    Нова гувернантка говорила тільки французькою. Rouge, quatre, bonsoir — прості слова, дитячі, безневинні. Але її горло робило з ними щось, від чого вони переставали бути словами. Він не торкнувся її. Пішов до дружини. І це було найстрашніше.

    Читати далі: Голос

  • Тісто: II частина

    Після тієї п’ятниці нічого не змінилося. Він снідав о восьмій. Вона подавала. Але тепер кожна його страва мала її таємницю.

    Читати далі: Тісто: II частина

  • Тісто: I частина

    Ніхто не дивився на Ганну. Але увесь дім пахнув нею — борошном, корицею, маслом. Одного ранку він зайшов на кухню і сказав не «яка ти красива», а дещо інше.

    Читати далі: Тісто: I частина

  • Простирадло

    Щоп’ятниці вона стелила йому найкраще простирадло. Вибирала персики, інжір та виноград. Для нього — але не для себе. Сьогодні обійдуться без полуниць

    Читати далі: Простирадло