Сад земних насолод
Монастирські стіни приховують більше, ніж молитви. За запахом ладану, шелестом чоток і розміреним співом хору тут б’ються живі серця. Історії про пристрасть там, де їй не місце — і де вона стає найгострішою.
-
Покута чи насолода?
Читати далі: Покута чи насолода?Італійський монастир. Спека. Послушниця на колінах у саду. Ігуменя приходить покарати — і відкриває в собі те, що тридцять років ховала під хабітом.
-
Дотик
Читати далі: ДотикВеликий Четвер. Обряд обмивання ніг — той самий, що звершувався в монастирях століттями. Дві черниці. Холодна вода. І пауза, якої не передбачав жоден статут.
-
Липкий слід
Читати далі: Липкий слідКухня, тиша, три глечики варення. «Щоб знати справжній смак», — каже Агнеса. І опускає палець у банку. Історія про бажання, що живе не в словах, а в липкому сліді, який неможливо відіпрати.
-
Кьяра та Лючія: Pigiatura*
Читати далі: Кьяра та Лючія: Pigiatura*Те, що відбувалось, — просте, побутове, і водночас ні. Вони обидві знали, що ні. Бо якби це було просто — вони б розмовляли.
-
Тіло знає / Il Corpo Sa
Читати далі: Тіло знає / Il Corpo Sa«Тіло знає», — сказала жінка. Бенедетта не вірила. Але тіло знало — вигнутись назустріч, дихати ротом, коли замало повітря, не витирати руку. Вранці — порожня келія. На подушці — запах, якому немає назви.
-
Приховані маргіналії: Частина третя
Читати далі: Приховані маргіналії: Частина третяІноді Серафіна приходила уві сні — молода, з усмішкою, яку Аурелія вже не могла пригадати вдень. Прокидалася з рукою на порожній подушці.
-
Приховані маргіналії: Частина друга
Читати далі: Приховані маргіналії: Частина другаПерший темний місяць. Аурелія рахувала дні. Знала, що це гріх. Але коли закривала очі — бачила обличчя Серафіни. І не могла молитися щиро.
-
Приховані маргіналії: Частина перша
Читати далі: Приховані маргіналії: Частина першаСкрипторій пахнув чорнилом і пилом. Дві черниці відкривають старий хронікон — і знаходять на полях чужі слова. Хтось писав тут сто років тому. Про щось особисте.
-
Приховані маргіналії: Пролог
Читати далі: Приховані маргіналії: ПрологЯ стара. Три роки, як її нема. Але псалтир знаю напам’ять — не очима, пальцями. Історія кохання двох черниць, захована на полях монастирської хроніки.
-
Кьяра та Лючія: Vendemmia*
Читати далі: Кьяра та Лючія: Vendemmia*Монастир Санта Ґрата. Спека, виноградник, молоді черниці. Еротичний етюд про те, що залишається на пальцях і сниться вночі.