Полуничні есеї з дрібкою перцю
Есеї про літературну еротику, мистецтво бажання та культуру чуттєвості — де серйозне стає пікантним, а пікантне — глибоким.
-
Чому еротична проза — це література
Читати далі: Чому еротична проза — це літератураТак, ось текст у тому ж дусі — іронічному, з перцем, з присмаком гіркоти й самоіронії, з довгими реченнями, що дихають, як шовк кімоно, і короткими ударами, як ляпас васабі. Серія «Полуничні есеї з дрібкою перцю». Чому еротична проза — це література, а ваш останній начерк у нотатках — ні Еротична проза — це не…
-
Як читати еротичну прозу
Читати далі: Як читати еротичну прозуВи вмієте читати. Швидше за все, навіть непогано. Але еротичну прозу більшість читає неправильно — і я зараз поясню, чому.
-
Тест ойран: або чому ваш хтивий і порожній свайп видає вас із потрохами
Читати далі: Тест ойран: або чому ваш хтивий і порожній свайп видає вас із потрохамиШовк шелестить, папір теплий, альбом сюнґа лежить між ними. Ойран дивиться на його руки. Шурх. Шурх. Пальці нервові, вологі, дихання прискорене — він полює на картинку, яка розпалить швидше. «Вам пора додому». Тест провалено.
-
Музеї — це завжди про підглядання: або інтимні таємниці античних героїв
Читати далі: Музеї — це завжди про підглядання: або інтимні таємниці античних героївМузеї — це завжди про підглядання. За історією, за епохами, за людьми, які ходять повз експонати, часом навіть не здогадуючись, які таємниці приховують ці мовчазні хроністи людства. Якось спекотного дня я блукала прохолодними залами Одеського музею на Пушкінській. У античній залі терракотові стіни створювали особливу атмосферу — теплу, майже інтимну. На високих постаментах завмерли торси…
Не все на цьому сайті — вигадка. Іноді хочеться поговорити про еротику як явище — у мистецтві, літературі, культурі. Як живопис Клімта перетворює оголене тіло на золоту ікону? Чому японська шунґа відвертіша за західне порно — і водночас витонченіша? Де межа між еротичним і вульгарним у літературі? «Полуничні есеї» — це авторська публіцистика про культуру бажання. Тут еротика стає предметом інтелектуальної розмови: без моралізаторства, але з глибиною. Есеї для тих, кому цікава не лише еротична проза українською, а й те, як еротика формує мистецтво і що вона говорить про нас.