Пані Зваба

Місце, де чуттєва романтика зустрічає відвертість


Перші сторінки

Романтичні оповідання про зустрічі, перші почуття та миті, що змінюють усе — про хвилювання перших дотиків і поглядів, де напруга відчувається сильніше за слова.

  • Липкий слід

    Кухня, тиша, три глечики варення. «Щоб знати справжній смак», — каже Агнеса. І опускає палець у банку. Історія про бажання, що живе не в словах, а в липкому сліді, який неможливо відіпрати.

    Читати далі: Липкий слід
  • Кава без цукру. Крам. 2025

    Ти заходиш не тому, що хочеш кави. Ти заходиш, бо тут пахне кардамоном і ранковою втомою, і це краще, ніж тиша твоєї кімнати, де стіни ще пам’ятають нічну балістику

    Читати далі: Кава без цукру. Крам. 2025
  • Продовження буде…

    Двадцять років – це багато чи мало? Достатньо, щоб забути деталі обличчя, але не те, як калатало серце від одного погляду. Достатньо, щоб стати іншою людиною, але не настільки, щоб не впізнати в очах те саме запитання. Вони зустрілися знову – доросліші, мудріші, з багажем прожитого життя. Два можливі фінали. Один поріг.

    Читати далі: Продовження буде…
  • Зустрічний рух: її історія

    День видався виснажливим. Нескінченні зустрічі, дедлайни, розмови з клієнтами — все це закрутило її у звичному вирі робочого дня. Останнім часом єдиною розрадою були книги. Зараз вона читала “Місто” Підмогильного — роман, який випадково знайшла на маминій полиці під час останніх відвідин батьків. Спочатку її зачепила сама ідея Києва як живої істоти, що поглинає людей,…

    Читати далі: Зустрічний рух: її історія
  • Зустрічний рух: його історія

    Час пік на Шулявській — завжди трохи хаос. Гомін натовпу зливається в монотонний гул, важке дихання втомлених людей змішується з шурхотом курток і глухим тупотінням кроків. Запах кави з паперових стаканчиків «Aroma Kava» змішується з металевою прохолодою тунелів. Він стояв на нескінченному ескалаторі, який неквапливо тягнув його нагору, занурений у власні думки. Зазвичай ці дві…

    Читати далі: Зустрічний рух: його історія
  • Дотик глини

    Старовинний будинок у центрі міста здавався загадковим у вечірніх сутінках. Марія двічі перевірила адресу, перш ніж наважилася натиснути на дзвоник гончарної майстерні. Сьогодні вона не планувала нічого особливого — просто майстер-клас з гончарства, спроба відволіктися від нескінченних дедлайнів та екрану комп’ютера. Дерев’яні сходи порипували під ногами, поки вона піднімалася на другий поверх. Марія мимоволі посміхнулася,…

    Читати далі: Дотик глини

Мить перед поцілунком — довша за сам поцілунок. Погляд, що затримався на секунду більше, ніж личить. Дотик, після якого шкіра пам’ятає тепло чужої руки до ранку. «Перші сторінки» — це романтичні історії про зародження почуттів, про ту напругу між людьми, коли ще нічого не сталося, але вже все зрозуміло. Тут мінімум відвертих сцен — натомість максимум передчуття. Кожне оповідання — як перший розділ роману, який хочеться дочитати. Ніжна еротична проза українською для тих, хто цінує емоційну напругу більше, ніж фізичну, і вірить, що найеротичніше — це те, що ще не сталося.