Вона — з похорону бабусі. Він — з відрядження, де вчора зрадив дружині. Нічний потяг, склянка чаю на столі, Фастів за вікном. Одна зрада тягне за собою іншу — особливо коли жінка вирішила більше не відкладати на потім.

Липень. Спека. Після оргазму тіло розслабилось повністю — і зробило те, чого ніхто не просив і не очікував.

Одеса. Липка ніч. Сергій відчинив одразу — наче чекав. Вона увійшла не тому що хотіла його. А тому що злість мусила кудись іти

* * * Хіджаб на гачок біля дверей. Манто на стілець у коридорі. Дарія робила це сотні разів — той самий рух, та сама полегкість, коли тканина сповзає з голови і плечей. Зміна шкіри. Так вони це називали. Квартира Мони була на третьому поверсі, з видом на сквер. Музика вже грала, хтось відкоркував вино —…

Радха йде на звук флейти Крішни, хоча знає, що ця зустріч її змінить назавжди. Торкатися бога — це завжди висока ціна, бо після звичайне життя стає непридатним, як одяг, з якого виріс. Історія про те, що станеться, коли священне стане занадто реальним — і чому неможливо відмовитися.

Коли сирена розриває тишу одеського двору, Софія відчуває, як страх смерті перетворюється на відчайдушну потребу відчути себе живою – тут, зараз, притиснута до платана. Двадцять років разом, а війна навчила їх коханню наново.