Місце, де чуттєва романтика зустрічає відвертість

Наомі. Млинок

Час читання: 2 хв.

Млинок затиснутий між колінами. Дерев’яні боки впираються у внутрішній бік стегон, туди, де шкіра ще ниє від його пальців, і з кожним обертом корпус ледь зсувається й тре. Ручка йде туго. Зерна теплі й масні, чіпляються за жорна, і кожен оберт доводиться дотискати рукою від самого плеча.

Між ногами мокро. Вона не витирається. Коли подається вперед за обертом, усередині ще відгукується, глибоко. Соски досі тверді, і від протягу з вікна по них іде гусяча шкіра.

Тут я тебе зупиню.

Стоп-слова в мене немає. Є лише старт-слово — і я шепну його кожному, хто залишить подяку на Donatello. Одне на всі зачинені двері.

Отримати слово

Наступна історія тут за тиждень-другий. Дам знати на t.me/s_zvaba

Відгукнулось? Варте було прочитання?

Читати мене — безкоштовно. Віддячити — за бажанням.

Віддячити на Donatello

Хтось лишає на філіжанку доппіо, а хтось — на келих чилійського. Але спершу — на ЗСУ.

Нещодавно пригостили:
Віка · Юрій Саульян · Галина · Сергій · Олег