Пані Зваба

Місце, де чуттєва романтика зустрічає відвертість


Тічка. Третя зустріч. Ляж

Час читання: 2 хв.

Він ліг на спину. Гума під лопатками була шорстка й прохолодна, пахла шинами.

Над ним висіли гілки, чорні на темно-синьому тлі. Знизу, від моря, кричали чайки, хрипко, по-нічному. Ліхтар світив збоку, жовто й скупо. Ще тиждень тому цей парк був місцем, куди він виводив Рудого перед сном, і Рудий десь тут, у траві, шарудів і зараз. Сам він лежав посеред майданчика й не міг скласти одне з другим.

Тут я тебе зупиню.

Стоп-слова в мене немає. Є лише старт-слово — і я шепну його кожному, хто залишить подяку на Donatello. Одне на всі зачинені двері.

Отримати слово

Наступна історія тут за тиждень-другий. Дам знати на t.me/s_zvaba

Відгукнулось? Варте було прочитання?

Читати мене — безкоштовно. Віддячити — за бажанням.

Хтось лишає на філіжанку доппіо, а хтось — на келих чилійського. Але спершу — на ЗСУ.

Нещодавно пригостили:
Віка · Юрій Саульян · Галина · Сергій · Олег

Без імені й пошти. Відповідь чекатиме за посиланням.