-
Тіло знає / Il Corpo Sa
«Тіло знає», — сказала жінка. Бенедетта не вірила. Але тіло знало — вигнутись назустріч, дихати ротом, коли замало повітря, не витирати руку. Вранці — порожня келія. На подушці — запах, якому немає назви. Читати→
-
Приховані маргіналії: Частина третя
Іноді Серафіна приходила уві сні — молода, з усмішкою, яку Аурелія вже не могла пригадати вдень. Прокидалася з рукою на порожній подушці. Читати→
-
Приховані маргіналії: Частина друга
Перший темний місяць. Аурелія рахувала дні. Знала, що це гріх. Але коли закривала очі — бачила обличчя Серафіни. І не могла молитися щиро. Читати→
-
Приховані маргіналії: Частина перша
Скрипторій пахнув чорнилом і пилом. Дві черниці відкривають старий хронікон — і знаходять на полях чужі слова. Хтось писав тут сто років тому. Про щось особисте. Читати→
-
Приховані маргіналії: Пролог
Я стара. Три роки, як її нема. Але псалтир знаю напам’ять — не очима, пальцями. Історія кохання двох черниць, захована на полях монастирської хроніки. Читати→
-
Кьяра та Лючія: Vendemmia*
Монастир Санта Ґрата. Спека, виноградник, молоді черниці. Еротичний етюд про те, що залишається на пальцях і сниться вночі. Читати→
-
Лєна АДАМОВА: Тіло не бреше
І Літак сів у Кочі о четвертій ранку, і Лєна вже знала, що напише в сторіз: «Коли Всесвіт кличе — встаєш і йдеш 🙏». Сфотографувала ілюмінатор ще до посадки — темрява, розмиті вогні, можна видати за що завгодно. В аеропорту пахло потом і жасмином. І ще чимось під ним — то чи спеції, то чи… Читати→
-
Кава без цукру. Крам. 2025
Ти заходиш не тому, що хочеш кави. Ти заходиш, бо тут пахне кардамоном і ранковою втомою, і це краще, ніж тиша твоєї кімнати, де стіни ще пам’ятають нічну балістику Читати→