№3. Вікно

Юнак стоїть за платаном. Обличчям до стовбура, трохи лівіше на другому поверсі світиться вікно — жовте, тепле.

Там двоє.

Він бачить силует чоловіка, широкі плечі. Бачить жінку — вона нахилилася, її волосся розпущене. Вони рухаються повільно, ритмічно. Штори не зачинені.

Юнак дивиться. Серце калатає, рот пересох. Рука сама полізла до ширінки — він навіть не помітив коли.

Розстебнув джинси. Витяг член — уже твердий, гарячий. Стиснув долонею, відчув пульс у пальцях.

Почав рухати рукою. Повільно спочатку. Очі прикуті до вікна. Її стегна білі, чоловік тримає за талію. Юнак уявляє, що це його руки. З кінчика виступає крапля — прозора, липка. Він торкається її великим пальцем, розтирає між пальцями, нюхає і пробує на смак. Солоно. Трохи гірко. Продовжує рух.

У вікні жінка спирається на підвіконня, чоловік ззаду, його майже не видно. Вона повертає голову, дивиться вниз — прямо на нього. Підморгує.

Чи йому? Чи йому здалося?

Але рухи її стегон стали активнішими.

Юнак прискорює темп. Дихання стає важким, рука рухається швидше, різко, жадібно. Ноги тремтять.

Зараз.

Він кінчає — коротко, тихо видихнувши крізь зуби. Сперма вистрілює на дерево, мутна пляма на шершавій корі. Ще одна, поруч, попала на надпис Юля+Рома. Третя — слабша, впала на землю.

Юнак важко дихає. Стоїть обличчям до Юля+Роми, з членом у руці, з липкими пальцями. Відчуває порожнечу, що приходить після.

Ховає член назад, застібає ширінку. Витирає руку об кору.

Дивиться на вікно — там досі світло, але силуетів не видно.

Йде швидко, не озираючись.

У вікні гасне світло.

Платан стоїть. На його корі мурахи завдяки Юлі і Ромі влаштують бенкет.

З тремтінням у колінах і запамороченням від бажання,
Ваша пані Зваба