Еротичні історії про тіло, яке ще не знає сорому. До мови — був запах. До правил — був голод. До цивілізації — був поклик.
Мисливець повертається з видобутком. Плем’я сите. Тіло знає що хоче — і бере. Без слів, без дозволу, без провини. Після битви, після полювання, після довгої відсутності — ерос приходить як дихання, як голод, як інстинкт старіший за все що ми встигли забути.
«Поклик» — не про печерних людей і не про екзотику далекої епохи. Це про те, що живе в тілі до того як воно навчилось соромитись. Про бажання в його найчистішому вигляді — без психології, без виправдань, без одягу.
Кожна історія — окремий стан. Окремий поклик. Одне тіло, яке відповідає.
Авторська реконструкція того, що тіло пам’ятає, але розум давно забув.
Українською. Для дорослих.